Триває спільне засідання постійних комісій з питань захисту прав учасників АТО та сприяння вирішенню соціальних питань їх сімей, з питань охорони здоров'я, освіти, культури та соціального захисту населення, з питань законності, правопорядку, прав людини,регламенту та депутатської етики. Кворум на засіданні сесій є. Участь у роботі комісій беруть голова районної державної адміністрації Іван Туровський та голова районної ради Сергій М'ялківський, керіника апарату районної державної адміністрації Ірина Приймак, головний спеціаліст фінансового управління районної державної адміністрації Людмила Хіміч.

У великому зала районної ради відбулися громадські обговорення проєкту Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)" за участю районної ради, структурних підрозділів РДА, Баранівської ОТГ, в.о. старост, селищних голів та громадськості. Доповідачем по законопроєкту була заступник голови районної ради Тетяна Кравчук.

Нагадуємо норми статтей 1,2 Конституції України.Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.Суверенітет України поширюється на всю її територію.Україна є унітарною державою.Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Тому зміни,які вносяться до Основного Закону мають забезпечити вимоги цих статей.

Після тривалого обговоення були прийняті відповідні пропозиції , які надаємо для ознайомлення .

1. Громадськість важає недоцільним створювати окружні ради та виконкоми цих рад. Найбільш раціональним є існування дворівневого місцевого самоврядування: первинний – громада, вторинний – область. Це відповідає реальним повноваженням і дасть змогу раціонально використовувати кошти місцевих бюджетів, уникнувши зайвих видатків на апарати цих органів ( ст.118,133,140,141).
2. У ст.142 діючої Конституції України є пункт, де зазначено, що «держава фінансово підтримує місцеве самоврядування».У законопроекті 2598 такий пункт виключено, натомість вводиться поняття забезпечення державною «співмірності фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування». На даний момент делеговані державною повноваження ( освіта, медицина, соціальний захист) далекі від поняття співмірності, а створюють додаткові навантаження на місцеві бюджети. На думку громадськості,присутній на обговоренні, в ст.142 має бути чітко розмежовано повноваження ОМС та держави, порядок їх фінансування, а не загальні фрази.
3. Щодо повноважень префектів, визначених у ст.144 законопроекту висловлена думка, що їх потрібно переглянути. Громадськість погоджується із нормою зупинення Президентом України акту громади чи голови громади, але лише за поданням префекту області і в разі створення таким документом загрози суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці. У п.2 ст.144 зазначено, що префект може призупинити «будь-яку дію органу і посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України» з одночасним зверненням до суду. Громадськість вважає це прямим втручанням у діяльність органів місцевого самоврядування. Згідно ст. 140 Констититуції України громада є первинним органом самоврядування і виступає безпосередньо від імені народу. Відповідно зупиняти її дії і рішення має лише суд,який приймає рішення іменем України. В час, коли повноваження правоохоронних органів значно звужені , заснування нового інституту виконавчої влади для повного контролю над ОМС може розцінюватися як централізація, а не децентралізація .
4. В Парламенті зареєстровано законопроєкт 2040 «Про засади адміністративно-територіального устрою», який є логічним продовженням завершення процедури децентралізації в країні. Однак норми цих двох законопроєктів не відповідають один одному, що необхідно врегулювати. Крім того, відсутні законопроекти «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах самоврядування», «Про префектів», які відповідали б реформі децентралізації.

Що варто знати про госпітальні округи та які лікарні стануть опорними – впровадження чергового етапу медичної реформи обговорив 14 лютого голова обласної ради Володимир Ширма на нараді з керівниками районних рад.

Очільник депутатського корпусу зазначив, що створення єдиного госпітального округу в області має передусім гарантувати пацієнтам своєчасний доступ до спеціалізованої медичної допомоги.

«Головне завдання госпітального округу – забезпечити надання жителям області якісної медичної допомоги. Водночас це має сприяти раціональному та ощадливому використанню бюджетних коштів, зокрема щоби в районах не було лікарень зі схожими функціями, і вони не простоювали порожніми. Як місцева влада, ви маєте проводити роз'яснювальну роботу серед населення щодо реформи, пояснювати, доводити до людей, що вони не залишаться без медичної допомоги», - наголосив Володимир Ширма.
Про функціонування єдиного госпітального округу на Житомирщині та визначення опорних лікарень розповів місцевим самоврядцям директор комунального некомерційного підприємства «Обласний центр громадського здоров'я» Олександр Зарицький.

«У Житомирській області було створено 4 госпітальні округи, але наприкінці минулого року Уряд ухвалив рішення про створення у кожній області одного госпітального округу — для оптимізації мережі медичних закладів. Наразі в області визначено 7 опорних лікарень, але за Методикою формування мережі опорних лікарень їхня кількість може зміниться, оскільки не всі, можливо, відповідатимуть встановленим вимогам. До того ж лікарні мають отримати ліцензії на ведення медичної практики та до 28 лютого украсти контракти з Національною службою здоров'я України, і ті, хто цього не зроблять, можуть не бути опорними», - розповів фахівець.
Після обговорення вказаного питання, голова обласної ради зазначив, що порівняно з іншими областями Житомирщина має недостатню кількість опорних лікарень.

«Загальна кількість багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування у госпітальному окрузі визначається з розрахунку загальної кількості населення, яке проживає у госпітальному окрузі. Обласна влада розуміє, що для Житомирської області 7 опорних лікарень – це замало. Тому будемо звертатися до Кабінету Міністрів України з пропозицією добавити кількість опорних лікарень, врахувавши коефіцієнт густоти населення та відстань для обслуговування населення», - сказав Володимир Ширма і, підсумовуючи нараду, зазначив, що люди будуть іти в ті лікарні, де найкращий рівень обслуговування, і тому медичним закладам доведеться боротися за пацієнтів.
Варто зазначити, що до опорних закладів охорони здоров'я відносяться комунальні та державні заклади охорони здоров'я, функціональні потужності та об'єм медичної допомоги яких відповідають або можуть бути підвищені для визначення їх багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування першого або другого рівня; інші заклади охорони здоров'я, які надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу і визначаються з урахуванням пріоритетів розвитку сфер охорони здоров'я, затверджених МОЗ.

Опорна лікарня має відповідати наступним вимогам : доступність закладів для пацієнтів, зокрема шлях до лікарні у межах не більше 60 хвилин проїзду автомобільним транспортом; безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини; своєчасність доступу до медичної допомоги; економічна ефективність, яка полягає у забезпеченні максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів; обов'язкова наявність відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги; належне робоче навантаження; відповідний об'єм надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги тощо.
Участь у нараді взяла заступник голови Баранівської районної ради Тетяна Кравчук.

Інформація взята із сайту Житомирської обласної ради https://zt.gov.ua/index.php