Останні новини

інформація про виконаня районної Програми по охороні навколишнього природного середовища

Інформація про виконаня прогарми охорони навколишнього природного середовища тут

Як вплине підвищення окладів на розрахунок відпускних?

Якщо підвищення окладів відбулося в періоді, коли працівник перебував у щорічній відпустці, його середній заробіток необхідно прокоригувати і нарахувати належні йому кошти – консультація від Держпраці

Запитання: Чи вплине підвищення окладів на розрахунок відпускних у 2018 році? Чи поширюються вимоги п. 10 Порядку №100 на нарахування відпускних?
Чи має право підприємство не коригувати середню заробітну плату, обчислену згідно з п. 7 Постанови №100 на коефіцієнт підвищення при розрахунку відпускних у випадку підвищення посадових окладів працівників, що не відповідає актам законодавства або рішенням, передбаченим у колективних договорах (зокрема, у випадках, коли на підприємстві немає колективного договору)?
Якщо застосування коефіцієнта є обов'язковим, то який алгоритм розрахунку такого коефіцієнта? До скількох знаків після коми такий коефіцієнт має бути округлений?

Консультує Держпраці . Відповідно до п. 10 Порядку №100 підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення, коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
У випадку, коли посадові оклади були підвищені не на один відсоток, коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу, який встановлено працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення.
На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто зазначена норма передбачає можливість госпрозрахункового підприємства у випадку скрутного фінансового стану дещо зменшити коефіцієнт коригування, але не позбавляє ці підприємства від коригування.
Так, наприклад, якщо підвищення тарифних ставок на підприємстві відбулось в 1,7 разу, але підприємство не має можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,7, необхідно здійснити аналіз наявних фінансових можливостей підприємства на проведення коригування, видати наказ про застосування коефіцієнта нижчого, наприклад, коефіцієнта 1,5 чи 1,3 тощо. Цей наказ (розпорядження) має погоджуватись із профспілковим комітетом підприємства або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.
Якщо підвищення окладів відбулося в періоді, коли працівник перебував у щорічній відпустці, його середній заробіток необхідно прокоригувати і нарахувати належні йому кошти. Донарахування провадиться і у випадку, коли працівник відразу після відпустки звільняється, а в період, коли працівник перебував у відпустці, відбулося підвищення окладів.
Державний інспектор Ю.В. Гайчук

Чи можна звільнити працівника через тривалу непрацездатність?

Чи можна звільнити працівника, який більше 4-х місяців підряд не з'являється на робочому місці через тимчасову непрацездатність? — консультує Держпраці

Держпраці зазначила, що відповідно до ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
У разі довготривалої непрацездатності працівника (більше чотирьох місяців) на такого працівника не поширюються гарантії, визначені ч. 3 ст. 40 КЗпП щодо недопущення звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Згідно зі ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 5 ст. 40 КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної організації (профспілкового представника) допускається, якщо первинна профспілкова організація відсутня.
Керівник приймає рішення про звільнення на підставі запису у табелі обліку робочого часу, листків непрацездатності та службової записки начальника відділу. Звільнити працівника за зазначеною підставою можливо вже на наступний день після чотиримісячного строку. Відсутність на робочому місці протягом чотирьох місяців обов'язково повинна бути підтверджена наявністю листків непрацездатності, у разі їх відсутності підставою звільнення буде п. 4 ст. 40 КЗпП за прогул.
Звільнення працівника у зв'язку з нез'явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності — право роботодавця, а не обов'язок.

У разі незгоди працівника зі звільненням, для вирішення трудового спору він має право звернутися до суду.
Державний інспектор Ю.В. Гайчук

Ви тут: Головна