Останні новини

Надання відгулу за роботу у вихідний день: що слід пам'ятати?

Використання працівником на власний розсуд права на відгул вважатиметься неявкою на роботу без поважних причин.
Під поняттям «відгул», згідно з законодавством про працю, розуміється день відпочинку, що надається працівнику як компенсація за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні (ст. 72, 107 КЗпП), а також за здачу донором крові (ст. 124 КЗпП).
До роботи у вихідний день заборонено залучати:
• вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років (ст. 176 КЗпП);
• працівників молодше 18-ти років (ст. 192 КЗпП).
За загальним правилом робота у вихідні дні забороняється (ст. 71 КЗпП).
Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначені в ч. 2 ст. 71 КЗпП, зокрема:
• для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
• для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
• для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
• для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до ст. 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку (відгулу) або у грошовій формі у подвійному розмірі.
Отже, спосіб компенсації у вихідний день (надання іншого вихідного дня чи підвищеної оплати) визначається за згодою сторін, і в наказі про залучення працівників до роботи у вихідний день роботодавець повинен конкретно зазначити, у який саме спосіб працівникові буде компенсуватися робота у вихідний день.
Виходячи з положень ст. 7 Закону «Про колективні договори і угоди» порядок надання відгулу за роботу у вихідний день (проміжок часу, протягом якого має надаватися день відпочинку; можливість його приєднання до щорічної відпустки за бажанням працівника тощо) бажано визначати у колективному договорі.
Відповідно до ст. 124 КЗпП працівникам-донорам безпосередньо після кожного дня здавання крові для переливання надається день відпочинку з збереженням середнього заробітку. На бажання працівника цей день приєднується до щорічної відпустки.
На працівників, які перебувають у відрядженні у вихідні або святкові й неробочі дні, поширюються також правила, визначені Інструкцією № 59:
• якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства (пункт 9);
• якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день то йому після повернення з відрядження надається інший день відпочинку (пункт 10);
• якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку (пункт 11).
Питання щодо конкретної дати надання відгулу за роботу у вихідний день вирішується за погодженням між працівником (на підставі його заяви) та роботодавцем з урахуванням інтересів обох сторін, а також із застосуванням відповідних положень колективного договору.
У випадку виникнення конфліктних ситуацій доцільним, на нашу думку, є залучення для їх вирішення виборного органу первинної профспілкової організації, який згідно із ч. 2 ст. 71 КЗпП надавав згоду на залучення працівника до роботи у вихідний день.
Використання працівником на власний розсуд права на відгул вважатиметься неявкою на роботу без поважних причин, що згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП може бути підставою для звільнення працівника за прогул.

Державний інспектор Ю.В. Гайчук

Премії: які, кому і скільки? Консультує Держпраці

Які бувають премії?
Умовно преміальні виплати можна розділити на категорії: за способами нарахування – індивідуальні й колективні, за періодичністю виплат – систематичні й разові, та за формою виплати – грошові та матеріальні.
Кому й скільки?
Зазвичай премії виплачують за високі трудові показники, зразкове виконання працівником своїх обов'язків, освоєння ним нової техніки або технології, за роботу в нічний час тощо. Втім кожна компанія самостійно визначає критерії, за якими вона виплачуватиме премії працівникам, а також умови оцінки результатів праці для отримання такої виплати та її розмір.
Чому важливо все оформити документально?
У статті 13 КЗпП зазначено, що докладну інформацію про виплату надбавок або премій треба обов'язково вказати в колективному договорі компанії. А якщо такого немає, в одному з цих документів:
• окремому положенні, погодженому з первинною профспілковою організацією
• одному з розділів чинного положення про оплату праці
• трудовому договорі або контракті
Найчастіше у положенні про преміювання вказують, що матеріальне заохочення працівників є правом роботодавця і може залежати від багатьох причин. Тобто кожен роботодавець особисто вирішує, виплачувати премії своїм працівникам чи ні.
Але для того, щоб у майбутньому уникнути можливих конфліктів зі своїми працівниками, у трудовому договорі треба чітко розписати, за що на підприємстві виплачують премії, скільки вони становлять, а також порядок виплати.
Якщо в положенні про оплату праці, трудовому договорі або статуті організації не прописано жодних виплат-стимулів, то співробітники не можуть їх вимагати.
Стаття 32 КЗпП визначає, якщо компанія змінює умови або порядок виплат премій, вона зобов'язана повідомити про це працівників не пізніше ніж за 2 місяці.
Як виплачувати премії?
Для виплати премії конкретним працівникам керівник компанії має видати відповідний наказ.
Зазвичай працівникові виплачують премію одночасно із заробітною платою. А от виплати, призначені у зв'язку з винятковими заслугами й мають разовий характер, треба вносити до спеціального розділу трудової книжки. Щодо щоквартальних премій, а також премій з нагоди окремих свят – такі відомості у трудовій книжці не фіксують.
Зазвичай премії виплачують усім працівникам, що працюють у компанії, як штатним, так і позаштатним.
Як і за що можуть позбавити премії?
Невиконання своїх обов'язків, ігнорування норм охорони праці, прогули, поява на роботі в нетверезому стані – це неповний перелік причин, через які працівник може бути позбавлений премії.
Рішення про зменшення розміру заохочувальної виплати або взагалі про її позбавлення керівник підприємства має право прийняти одноосібно й оформити відповідний наказ.
Ба більше, якщо працівник порушив норми трудової дисципліни, не виконував або неналежно виконував свої трудові обов'язки, він може понести дисциплінарну й адміністративну відповідальність. Правила свого внутрішнього трудового розпорядку кожна компанія встановлює самостійно.
Мотивація персоналу – одна з найважливіших функцій керівників і власників бізнесу. Адже здебільшого саме від морального духу працівників залежить результат їхньої роботи, а отже – й успіх компанії. Тому заохочення є одним зі способів мотивації та наснаги. А для керівників важливо обрати ту форму, що є зручною, вигідною та законною.

Державний інспектор Ю.В. Гайчук

Чи має право роботодавець визначати банківську установу для перерахування зарплати працівнику?

На думку Держпраці, ні. Банківську установу для перерахування заробітної плати визначає працівник, а не роботодавець
Держпраці нагадує, що відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону «Про оплату праці» за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Законодавством забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством, про що зазначено у ст. 25 Закону «Про оплату праці».
Отже, банківську установу для перерахування заробітної плати визначає працівник, а не роботодавець.
Повідомити керівника підприємства про банківську установу, визначену працівником для отримання заробітної плати, можна письмово, шляхом надання відповідної заяви або направлення рекомендованим листом.

Від редакції
За ст. 24 Закону про оплату праці виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи.
І тільки за особистою письмовою згодою працівника виплата зарплати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Звісно, роботодавець має право укласти з банком договір "зарплатний проект" та перераховувати всім працівникам на відповідні карткові рахунки зарплату. Але на це має бути письмова згода кожного працівника. При цьому працівник має право відмовитися від отримання зарплати на картковий рахунок, який відкрив роботодавець, та забажати отримувати зарплату на особисту картку.

Державний інспектор Ю.В. Гайчук

Ви тут: Головна