Останні новини

Про стан води в річках Случ та Хомора

Інформація Баранівського районного лабораторного відділення про стан води в річках Случ та Хомора .

 

Відпустка при переведенні працівника на інше підприємство: все що потрібно знати

Розглянемо, чи надаються відпустки працівникам, яких переводять з підприємства на підприємство. Чи можна таку відпустку замінити грошовою компенсацією?
Звільнення за переведенням – як воно відбувається?
Особливістю такого звільнення є те, що необхідне клопотання того підприємства, куди працівник переводиться (тобто нового, а на стадії оформлення документів – запланованого нового місця роботи). Крім цього, працівнику слід подати заяву власнику підприємства, з якого він звільняється, адже закон вимагає згоди попереднього роботодавця на припинення трудового договору в порядку переведення на інше підприємство.
В КЗпП немає чіткої процедури переведення працівника за його згодою на інше підприємство. Тому Мінсоцполітики наводило рекомендації щодо оформлення такого переведення у листі від 25.09.2013 р. №175/06/186-13.
Виходячи з цих рекомендацій, алгоритм дій роботодавців та працівника наступний:
Крок 1. Найпершим документом, який має бути оформлено в такому разі, є лист-запит від нового працедавця старому.
Інакше кажучи, власник або уповноважений ним орган підприємства, куди переводиться працівник, повинен надіслати відповідний лист-запит власникові або уповноваженому ним органу підприємства, на якому працює працівник, з проханням звільнити того з роботи на підставі переведення згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП.
Типової форми такого запиту немає. Тож він повинен бути оформлений за правилами вітчизняного діловодства. Крім даних про те, хто і кому надсилає цей лист, в ньому має міститися прохання звільнити конкретного працівника за переведенням. Також у листі доцільно зазначити бажану дату звільнення працівника.
Крок 2. Працівник зобов'язаний подати за старим місцем роботи заяву про звільнення його в порядку переведення згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП.
Таким чином, мабуть, на думку Мінсоцполітики, підтверджується згода працівника на таке переведення. Також працівник повинен подати заяву про прийняття його на роботу в порядку переведення за новим місцем роботи.
Крок 3. Старий працедавець на підставі заяви від працівника і листа-запиту від нового працедавця оформляє наказ про звільнення працівника з відповідною датою і формулюванням.
Крок 4. Новий працедавець оформляє наказ про прийняття працівника на роботу, зазвичай, наступним після його звільнення числом.
Перерви між періодами роботи у старого та нового працедавця у такого працівника, як правило, бути не повинно. Це одна з особливостей звільнення за переведенням, що дозволяє тим працівникам, які мають критичний безперервний стаж за професією, зберігати такий стаж. При цьому з листа Мінсоцполітики випливає, що між працівником і новим працедавцем може бути обумовлена інша дата прийняття на роботу (КЗпП у цьому випадку вимоги про відсутність перерви не встановлює).
Зразки формулювання заяв про звільнення за переведенням, наказу і запису у графі «відомості про роботу» трудової книжки наведено в таблиці.
Таблиця
Зразки оформлення кадрових документів при звільненні працівників
Заява Наказ про звільнення Запис у трудовій книжці
Даю свою згоду на звільнення мене (або «Прошу звільнити мене») 1 червня 2018 р. за переведенням на приватне підприємство «Колосник-17», п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Додаток — лист ПП «Колосник-17» від 31.05.2018 р.
31.05.2018 р. Личенко Iрину Сергіївну, бухгалтера, звільнити за її згодою 1 червня 2018 р. за переведенням на приватне підприємство «Колосник-17», п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Підстава: лист ПП «Колосник-17»
від 31.05.2018 р., заява Личенко I. С.
Директор В. Музиченко
З наказом ознайомлена I. Личенко 01.06.2018. Звільнена за переведенням на приватне підприємство «Колосник-17», п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Наказ №40-к
від 31.05.2018 р.

Не забуваємо! В останній робочий день (день звільнення) старий роботодавець зобов'язаний:
1) видати працівникові належно оформлену трудову книжку;
2) провести з ним розрахунок (якщо у день звільнення працівник не виходив на роботу, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок ст. 116 КЗпП).
На вимогу працівника роботодавець зобов'язаний видати:
- копію наказу про звільнення;
- довідку про його роботу на даному підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. Аналогічну довідку треба надати обов'язково, якщо новому роботодавцю перераховується сума компенсації за невикористану відпустку (про що далі).
Новий роботодавець, крім оформлення наказу про прийняття на роботу, проведення інструктажу про правила трудового розпорядку і запису до трудової книжки тощо, має повідомити про новоприйнятого працівника податківців.

Гарантії працівника, звільненого за переведенням
Працівник, що звільнений за переведенням, має ряд гарантій.
Про першу з них ми вже говорили - працівнику, який запрошений на роботу в порядку переведення з іншого підприємства за погодженням між керівниками підприємств, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору на новому підприємстві (ст. 24 КЗпП).
Також відповідно до ст. 26 КЗпП працівнику у разі переведення випробування не встановлюється.
Але зараз ми розглядатимемо гарантію на збереження заробленої за старим місцем роботи, але невикористаної відпустки.

Невикористані відпустки працівника та грошова компенсація
Згідно зі ст. 24 Закону про відпустки, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 цього Закону).
Нагадаємо, що до щорічних відпусток, згідно зі ст. 4 цього Закону, належать:
• основна відпустка (стаття 6 цього Закону);
• додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);
• додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
У випадку переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за невикористані ним дні відпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок підприємства, куди перейшов працівник.
У такому разі до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, переведеному працівнику зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи (ст. 81 КЗпП, ст. 9 Закону про відпустки). При цьому щорічна відпустка повної тривалості надається на новому підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи після переведення
Отже, у працівника, який планує перевестись, є три варіанти:
1. використати зароблені відпустки за старим місцем роботи перед звільненням. Такі відпустки надаються у звичайному порядку;
2. звільнитися за переведенням і отримати грошову компенсацію за невикористані відпустки;
3. звільнитися за переведенням і використати ці відпустки за новим місцем роботи.

Оподатковуємо компенсацію за невикористану відпустку
Незалежно від того, чи виплачується грошова компенсація за невикористану відпустку самому працівникові, чи вона перераховується наступному роботодавцю, оподатковується вона однаково.
Суми грошових компенсацій за невикористану відпустку належать до додаткової заробітної плати фонду оплати праці (ст. 2 Закону про оплату праці та пп. 2.2.12 Інструкції №5).
Отже, з такої компенсації сплачуються ЄСВ, ПДФО та ВЗ, і робить це роботодавець за попереднім місцем роботи (місцем звільнення працівника). Він же відносить суму такої компенсації до витрат (або нараховує її та суму ЄСВ за рахунок резерву відпускних).
Нараховуємо відпускні на новому підприємстві
На жаль, у Порядку №100 не прописано окремих правил розрахунку відпускних працівникам, прийнятих за переведенням. Тому знову доводиться звертатися до роз'яснень Мінсоцполітики. Слід звернути увагу, що позиція цього органу щодо таких відпускних в останні роки змінилася.
Так, у листі Мінсоцполітики від 22.02.2008 р. №33/13/116-08 зазначалося, що працівник, якого було переведено на роботу на інше підприємство (грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток була перерахована на рахунок цього підприємства), має право на використання щорічної відпустки повної тривалості, а у випадку звільнення - на отримання грошової компенсації.
Пpи цьому середня заробітна плата для oплати часу щорічної відпустки пpацівникові, який пропрацював нa підприємстві, yстанові, організації менше pоку, обчислюється виxодячи з виплaт за фaктичний час роботи нa підприємстві, кyди перейшов працівник, тoбто з пeршого числа мiсяця після oформлення на pоботу до пeршого числа мiсяця, в якoму надається відпустка. Тобто так, як це зазначено у Порядку №100 для решти працівників.
У цьому листі Мінсоцполітики наполягало, що нaрахована за попереднім мiсцем роботи компенсація зa невикористані дні щорічних відпусток i перерахована нa рахунок пiдприємства, на якe перейшов пpацівник, працівникові не виплачується.
Але зараз Мінсоцполітики застосовує протилежний підхід. За ним сума відпускних за дня відпустки, заробленої і невикористаної за старим місцем роботи, виплачується за рахунок отриманої новим роботодавцем компенсації. Ми про це писали тут.
Отже, коли працівник переводиться, йому за старим місцем роботи надають довідку (у довільній формі), в якій зазначається, скільки днів відпустки за ним залишається (не було використано), яка сума компенсації за це перерахована на нове місце роботи (бажано, із зазначенням середньоденної заробітної плати, з якої мають бути оплачені зароблені відпускні).

                              Державний інспектор Ю.В. Гайчук

Держпраці про нюанси стажування студентів на підприємствах

Студенти (учні) можуть пройти стажування на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. Проте законом не передбачена можливість проходження стажування у ФОП.
Держпраці нагадує, що відповідно до ст. 29 Закону «Про зайнятість населення» для створення умов щодо здобуття студентами вищих, учнями професійно-технічних навчальних закладів у вільний від навчання час досвіду практичної роботи за обраною спеціальністю та сприяння їх працевлаштуванню після завершення навчання їм надано можливість проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта.
Студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.
Метою стажування є удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткової компетенції та досвіду з виконання професійних завдань та обов'язків.
Студенти (учні) можуть пройти стажування на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. Законом не передбачена можливість проходження стажування у фізичних осіб - підприємців.
Стажування здійснюється на умовах, визначених договором між стажистом і роботодавцем. Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях затверджено постановою КМУ від 16.01.2013 р. №20.
Строк стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів не може перевищувати шести місяців. Мінімальний строк стажування не регламентується та визначається виходячи з часу, необхідного для виконання індивідуальної програми стажування, та зазначається в договорі про стажування.
Стажування проводиться під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, який має досвід та стаж роботи не менш як три роки за професією (спеціальністю), що збігається з професією (спеціальністю), за якою стажист здобуває освіту та проходить стажування.
Керівник стажування разом із стажистом розробляє індивідуальну програму стажування за здобутою спеціальністю (кваліфікацією) або професією (кваліфікаційним рівнем). Керівник підприємства затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону робота керівників стажування, призначених з числа працівників підприємства, організації, установи, може оплачуватися додатково на строк стажування щомісяця у розмірах не менше 5% суми основної заробітної плати, яку вони отримують за основним місцем роботи. Оплата здійснюється за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів.
Роботодавці забезпечують оплату виконаних стажистом професійних робіт, якщо такі роботи передбачені індивідуальною програмою стажування.

Державний інспектор Ю.В. Гайчук

Ви тут: Головна